слізонька
СЛІ́ЗОНЬКА, и, ж.
Пестл. до сльоза́.
Умовк кобзар сумуючи: Щось руки не грають. Кругом хлопці та дівчата Слізоньки втирають (Т. Шевченко);
Зосталася Маруся сама .. Схилила головоньку на білую ручку, слізоньки з очиць так і капотять! (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Мотря:] Стелися ж вам путь-доріженька, м'якенько стелися, обігрій вас в путі ясне сонечко весняне, обсуши ваші слізоньки вольний вітер степовий (З. Мороз);
* Образно. За вікном з вишини хмари слізоньки ллють, нахилилася ніч край вікна (В. Сосюра).
◇ (1) Втира́ти слі́зоньки (д) див. втира́ти¹; Втира́ти сльо́зи (слі́зоньки) див. втира́ти¹;
За слізьми́ (сльоза́ми, слізонька́ми) [і (й)] сві́ту [бі́лого, Бо́жого] не ба́чити див. ба́чити;
Ковта́ти (глита́ти) сльо́зи (слі́зоньки) див. ковта́ти;
(2) Облива́тися слі́зоньками (д) див. облива́тися;
(3) Обли́тися слі́зоньками (д) див. облива́тися;
(4) Обми́ти слі́зоньками (д) див. облива́ти;
(5) Очи́ці слі́зоньками ізіхо́дять (д) див. о́ко¹; Сльо́зи (слі́зоньки) залива́ють / залили́ о́чі див. сльоза́;
(6) Уми́тися слі́зоньками (д) див. умива́тися.
Словник української мови (СУМ-20)