смачненький
СМАЧНЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до смачни́й.
[Емма:] Я ж тобі кажу .. Вони от зараз прийдуть. Принесуть смачненького хлібця і кави... (Леся Українка);
Крилатого дружка ми ніколи не обминали. Частували .. смачненьким шматочком (О. Ковінька);
// у знач. ім. смачне́ньке, кого, с. Те, що має приємний смак.
Добре я знаю того тестя – такий же злидаряка, як і ми, грішні. Ну, товаришеві ж хочеться хоч поговорити про смачненьке – нехай поговорить (Г. Хоткевич);
– Я вам тут .. смачненького попоїсти принесла (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)