смачненько
СМАЧНЕ́НЬКО.
Присл. до смачне́нький.
То було по одному шматочку м'ясця в борщ кидаю, а то аж два вкинула: “Хай, думаю, пообіда смачненько, мій хазяїн дорогий” (А. Тесленко);
[Господиня (частуючи):] Просить вас малий Омелько, Щоб ви випили смачненько (О. Олесь);
Рядочком їхали [козаки] гарненько, З люльок тютюн тягли смачненько, А хто на конику куняв (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)