сметанка
СМЕТА́НКА, и, ж.
1. Пестл. до смета́на.
На столі масло, жовте, тверде, .. густа сметанка і чорний хліб (М. Коцюбинський);
– Їжте, прошу вас, вареники! Та сметанки беріть побільше і масла не шкодуйте! (Остап Вишня).
2. Те саме, що вершки́ 1.
Рано п'ю каву (чай скасувала), навіть з сметанкою, а не з молоком (Леся Українка);
Любовно поглянув [Аркадій Петрович] на пахучий напій, понюхав теплий ще хліб і вилаяв Савку, що кожушок на сметанці занадто тонкий (М. Коцюбинський).
3. перен., ірон. Найвпливовіша частина суспільства.
Найвища сметанка, магнатське, аристократичне товариство держалось, як завжди, в своїм тіснім, замкненім кружку [колі] (І. Франко);
[Лесь:] Через тиждень буде зібрання делегатів всіх районів повіту. Сама сметанка. Зможемо їх всіх накрити (Мирослав Ірчан).
◇ Збира́ти вершки́ (смета́нку) [на молоці́] див. збира́ти;
(1) Збира́ти смета́нку (д) див. збира́ти;
(2) Зібра́ти смета́нку (д) див. збира́ти.
Словник української мови (СУМ-20)