смиренно
СМИРЕ́ННО.
Присл. до смире́нний.
Коли сільська дячиха смиренно й одверто признала вищість своєї станіславської колежанки [приятельки], – між ними запанувала цілковита гармонія (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)СМИРЕ́ННО.
Присл. до смире́нний.
Коли сільська дячиха смиренно й одверто признала вищість своєї станіславської колежанки [приятельки], – між ними запанувала цілковита гармонія (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)