смирненько

СМИРНЕ́НЬКО.

Присл. до смирне́нький.

Сидів Когутик з красними крильцями. Глянула Лисичка та й слинку ковтає. Підійшла смирненько, хусткою махає (І. Франко);

Ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (О. Ковінька);

// у знач. присудк. сл.

Якось було скорботненько й тихенько, смирненько (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. смирненько — смирне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. смирненько — Присл. до смирненький. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смирненько — СМИРНЕ́НЬКО. Присл. до смирне́нький. Сидів Когутик з красними крильцями. Глянула Лисичка та й слинку ковтає. Підійшла смирненько, хусткою махає (Фр.  Словник української мови в 11 томах
4. смирненько — Смирно нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Чуб. III. 366. ум. смирненько, смирнесенько.  Словник української мови Грінченка