смирненько
СМИРНЕ́НЬКО.
Присл. до смирне́нький.
Сидів Когутик з красними крильцями. Глянула Лисичка та й слинку ковтає. Підійшла смирненько, хусткою махає (І. Франко);
Ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (О. Ковінька);
// у знач. присудк. сл.
Якось було скорботненько й тихенько, смирненько (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смирненько — смирне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- смирненько — Присл. до смирненький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смирненько — СМИРНЕ́НЬКО. Присл. до смирне́нький. Сидів Когутик з красними крильцями. Глянула Лисичка та й слинку ковтає. Підійшла смирненько, хусткою махає (Фр. Словник української мови в 11 томах
- смирненько — Смирно нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Чуб. III. 366. ум. смирненько, смирнесенько. Словник української мови Грінченка