смирненько

СМИРНЕ́НЬКО. Присл. до смирне́нький.

Сидів Когутик з красними крильцями. Глянула Лисичка та й слинку ковтає. Підійшла смирненько, хусткою махає (Фр., XIII, 1954, 259);

Ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (Ковінька, Кутя.., 1960, 112);

// у знач. присудк. сл.

Якось було скорботненько й тихенько, смирненько (Вовчок, І, 1955, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смирненько — СМИРНЕ́НЬКО. Присл. до смирне́нький. Сидів Когутик з красними крильцями. Глянула Лисичка та й слинку ковтає. Підійшла смирненько, хусткою махає (І. Франко); Ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив (О. Словник української мови у 20 томах
  2. смирненько — Смирно нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Чуб. III. 366. ум. смирненько, смирнесенько. Словник української мови Грінченка
  3. смирненько — смирне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. смирненько — Присл. до смирненький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови