смисл
СМИСЛ, у, ч.
1. Внутрішній логічний зміст, значення чогось, яке осягається розумом.
[Олеся:] Такий тільки чоловік усьому дає інший смисл, і в те, що нам часто вбачається вже мертвим, він вдуває дух животворящий... (М. Кропивницький);
І поезія, і звуки, і образи – все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл і усміхалося (Г. Хоткевич);
Смисл висловленої думки.
2. Мета, завдання, призначення чого-небудь.
Смисл життя;
// розм. Користь, резон.
– А який, скажи мені, смисл у схрещуванні саме рослин різноманітних видів? – спитав Жуков (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)