смирятися
СМИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СМИРИ́ТИСЯ, смирю́ся, сми́ришся, док.
1. Ставати смирним, покірним; коритися чиїй-небудь волі, владі.
[Єпископ (підходить повагом з дальшого кутка до Нартала):] Смирись, мій сину... (Леся Українка);
Кінь зробив великий стрибок .. Прикоротив [Григорій Іванович] уздечку. І кінь враз смирився і став (Ю. Смолич);
Тут іще чуєш предвічний той голос, і клониться дух у покорі, й смиряється бунт (Г. Хоткевич).
2. тільки недок. Пас. до смиря́ти.
Словник української мови (СУМ-20)