смиряти
СМИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СМИРИ́ТИ, смирю́, сми́риш, док., кого.
1. Силою примушувати коритися, бути слухняним.
Смиряти ворога;
Смиряти дикого звіра.
2. Угамовувати, тамувати яке-небудь почуття, бажання і т. ін.
[Ярослав:] Неправда! Не вигнанець він тепер, Бо чесно вмер за Русь на полі брані, Для Києва смиривши гордий дух... (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)