смугувати
СМУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, розм., рідко.
Бити, ударяти кого-небудь, залишаючи на тілі сліди, рубці, рани у вигляді смуг.
Раз у раз здіймалася й опускалася рука.., смугуючи звіра (О. Донченко);
Гетьман вже не бачив, як упав, чавлячи людей, віз, як роз'ярілі козаки смугували шаблями Верещаку та Сулиму (Ю. Мушкетик);
* Образно. Надто багато чорних тіней смугувало сяйво самого Ферхада-паші (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)