смух

СМУХ, у, ч.

1. Те саме, що сму́шок.

Я вже, пані-брате, Дбаю не такі Бідним людям на одежу Смухи та нитки (Я. Щоголів);

А кожух на тому Банді, Ну й кожух! .. Не жалів кравець – поставив Добрий смух (Л. Первомайський);

Обшитий смухом кожушок.

2. розм. Густий волосяний покрив ссавців; шерсть.

Звірюка .. Сидить [біля вогню] і сам собі радіє, Що смух його Огонь, мов літом сонце, гріє (Є. Гребінка).

Значення в інших словниках

1. смух — смух 1 іменник чоловічого роду хутро смух 2 іменник чоловічого роду одна шкурка  Орфографічний словник української мови
2. смух — ч. 1》 род. -у. Те саме, що смушок 1). 2》 род. -а. Те саме, що смушок 2). 3》 род. -у, розм.Густий волосяний покрив ссавців; шерсть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смух — СМУ́ШОК (овеча вичинена шкура), СМУХ, БИ́РКА діал. Іще зранку.. понадівали на підголені голови шапки козацькі з решетилівських смушків (Г. Квітка-Основ'яненко); Людям дивно бачити на старості новий, оторочений голубим смухом кожух (М. Стельмах). — Пор. 1. ху́тро.  Словник синонімів української мови
4. смух — СМУХ, у, ч. 1. Те саме, що сму́шок. Я вже, пані-брате, Дбаю не такі Бідним людям на одежу Смухи та нитки (Щог., Поезії, 1958, 114); І чого тільки тепер нема на ярмарку?! І кожухи нижче п’ят,..  Словник української мови в 11 томах
5. смух — Смух, -ху м. Смушка, смушекъ. У Гребенки употреблено въ значеніи: мѣхъ звѣря. (Вовк) сидить і сам собі радіє, що смух його огонь, мов літом сонце, гріє. Греб. 385. ум. смушок. Вас. 198.  Словник української мови Грінченка