смух
СМУХ, у, ч.
1. Те саме, що сму́шок.
Я вже, пані-брате, Дбаю не такі Бідним людям на одежу Смухи та нитки (Щог., Поезії, 1958, 114);
І чого тільки тепер нема на ярмарку?! І кожухи нижче п’ят,.. і коротенькі, обшиті смухом кожушки (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 143);
А кожух на тому Банді, Ну й кожух!..Не жалів кравець — поставив Добрий смух (Перв., З глибини, 1956, 320).
2. розм. Густий волосяний покрив ссавців; шерсть.
Звірюка ..Сидить [біля вогню] і сам собі радіє, Що смух його Огонь, мов літом сонце, гріє (Греб., І, 1957, 71).
Словник української мови (СУМ-11)