смухатий
СМУХА́ТИЙ, а, е, розм. Прикм. до смух 2.
Знали люди, що, поласившись [під час польових робіт] на зайвий невід риби або на смухатого звіра, залишаться вони без хліба (Тулуб, Людолови, II, 1957, 180).
Словник української мови (СУМ-11)СМУХА́ТИЙ, а, е, розм. Прикм. до смух 2.
Знали люди, що, поласившись [під час польових робіт] на зайвий невід риби або на смухатого звіра, залишаться вони без хліба (Тулуб, Людолови, II, 1957, 180).
Словник української мови (СУМ-11)