Словник української мови у 20 томах

смушковий

СМУ́ШКОВИЙ, а, е.

1. Пов'язаний з одержанням смушків.

Смушковий напрям вівчарства.

2. Те саме, що смуше́вий.

Семен скоса дивиться на хитрого й впертого ватажка в кожусі й смушковій шапці з навушниками (Л. Смілянський);

Смушковий комір.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. смушковий — сму́шко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. смушковий — -а, -е. 1》 Пов'язаний з одержанням смушків. Смушкові породи овець. 2》 Те саме, що смушевий. Смушковий комір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смушковий — СМУ́ШКО́ВИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з одержанням смушків. При смушковому напрямі вівчарства більшу частину народжуваних баранчиків забивають в користувальних отарах на смушки в 2-3-денному віці (Колг. енц., II, 1956, 564).  Словник української мови в 11 томах