смушок
СМУ́ШОК, шка, ч.
Шкурка, хутро новонародженого ягняти деяких цінних порід.
До їх гурту ішов парубок, високий, білявий, .. у сивій з решетилівських смушків шапці (Панас Мирний);
Повно юхти та смушків в тачанці в дядьків, повно буржуйських куниць та лисиць (О. Гончар);
* Образно. М'яко шепотів під ногами росяний смушок споришу (Є. Кравченко);
* У порівн. На небі набігли дрібні, мов смушки, хмарки (І. Нечуй-Левицький);
// Шкура, хутро вівці.
Цигейкову шубу шиють з високоякісного смушка, а вівці, які дають його, повинні не менше двох разів на рік проходити обробку креоліном (з наук.-попул. літ.);
Ти, вовче, сядь. Ти на порозі ляж. Ти розкажи свою пригоду вовчу. А смушки скинь. Навіщо камуфляж (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)