сміливець
СМІЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч.
Смілива людина.
– Ну хто ж із вас полізе першим? – спитав Шумейко, розглядаючи прибулих. Та сміливця не виявилось (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)СМІЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч.
Смілива людина.
– Ну хто ж із вас полізе першим? – спитав Шумейко, розглядаючи прибулих. Та сміливця не виявилось (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)