Значення в інших словниках
-
сміливець —
сміли́вець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
сміливець —
див. хоробрий
Словник синонімів Вусика
-
сміливець —
див. смілий
Словник чужослів Павло Штепа
-
сміливець —
СМІЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Смілива людина. – Ну хто ж із вас полізе першим? – спитав Шумейко, розглядаючи прибулих. Та сміливця не виявилось (А. Шиян).
Словник української мови у 20 томах
-
сміливець —
СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм.
Словник синонімів української мови
-
сміливець —
СМІЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Смілива людина. Жменька сміливців, оточена на висоті ворогами, відбивалася до останнього набою (Літ. газ., 2.III 1950, 4); — Ну хто ж із вас полізе першим? — спитав Шумейко, розглядаючи прибулих. Та сміливця не виявилось (Шиян, Баланда, 1957, 66).
Словник української мови в 11 томах