1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сміливець

сміли́вець

-вця, ч.

Смілива людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміливець — сміли́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сміливець — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  3. сміливець — див. смілий Словник чужослів Павло Штепа
  4. сміливець — СМІЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Смілива людина. – Ну хто ж із вас полізе першим? – спитав Шумейко, розглядаючи прибулих. Та сміливця не виявилось (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  5. сміливець — СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм. Словник синонімів української мови
  6. сміливець — СМІЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Смілива людина. Жменька сміливців, оточена на висоті ворогами, відбивалася до останнього набою (Літ. газ., 2.III 1950, 4); — Ну хто ж із вас полізе першим? — спитав Шумейко, розглядаючи прибулих. Та сміливця не виявилось (Шиян, Баланда, 1957, 66). Словник української мови в 11 томах