смітисько

СМІТИ́СЬКО, а, с., розм.

Те саме, що смі́тни́к.

Перед чималою, брудною кам'яницею, на тісному та бридкому дворі, що видавався, наче смітисько, стояв великий гурт людей (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. смітисько — сміти́сько іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. смітисько — -а, с., розм. Те саме, що смітник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смітисько — СМІ́ТНИ́К (місце, куди скидають, звозять сміття, непотріб), ЗВА́ЛИЩЕ, СМІТИ́СЬКО розм., ЗВАЛ рідше. Вороні де не літать, то на смітник сідать (прислів'я); В кутку одиноко стояла непевного кольору тумбочка, стояла, мов непотрібний мотлох...  Словник синонімів української мови
4. смітисько — СМІТИ́СЬКО, а, с., розм. Те саме, що смітни́к. *У порівн. Перед чималою, брудною кам’яницею, на тісному та бридкому дворі, що видавався, наче смітисько, стояв великий гурт людей (Л. Укр., III, 1952, 555).  Словник української мови в 11 томах