смітити
СМІТИ́ТИ, смічу́, смі́тиш, недок.
1. Розкидати сміття; насмічувати.
[Маруся (зупинилась проти Микити і з жартом говорить):] А ти, парубче, не сміти по хаті (М. Кропивницький).
2. перен., розм. Бути нестриманим у словах, у вияві своїх почуттів і т. ін.
Смітити словами;
// Бездумно витрачати гроші, кошти.
Смітити грішми.
Словник української мови (СУМ-20)