сміховинка
СМІХОВИ́НКА, и, ж., розм.
Коротка, смішна, цікава розповідь.
Розказувати сміховинки;
Мені пригадується сміховинка про діда і хлопців, які підсадили його на коня... (з газ.);
// Вигадка, вимисел.
Найвеселіший народ конярі .. І хто найбільше співаночок знає – вони. Ще не видно стада, а вже чути вигалайкування [голосні розмови] – то знай, що коні женуть. Та все з жартом, із сміховинкою (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)