сміхотинка

СМІХОТИ́НКА, и, ж., розм.

Насмішкуватий, веселий вираз очей, обличчя; весела нотка в голосі.

Біля Маркових вусів ворухнулась задиркувата сміхотинка (М. Стельмах);

– Дивиме? – перепитав господар, і в очах його Гриць відзначив сміхотинку (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. сміхотинка — сміхоти́нка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сміхотинка — -и, ж., розм. Легка усмішка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сміхотинка — СМІХОТИ́НКА, и, ж., розм. Легка усмішка. Біля Маркових вусів ворухнулась задиркувата сміхотинка (Стельмах, Правда.., 1961, 364).  Словник української мови в 11 томах