сміхотинка
СМІХОТИ́НКА, и, ж., розм.
Насмішкуватий, веселий вираз очей, обличчя; весела нотка в голосі.
Біля Маркових вусів ворухнулась задиркувата сміхотинка (М. Стельмах);
– Дивиме? – перепитав господар, і в очах його Гриць відзначив сміхотинку (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сміхотинка — сміхоти́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- сміхотинка — -и, ж., розм. Легка усмішка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сміхотинка — СМІХОТИ́НКА, и, ж., розм. Легка усмішка. Біля Маркових вусів ворухнулась задиркувата сміхотинка (Стельмах, Правда.., 1961, 364). Словник української мови в 11 томах