сміхотинка
СМІХОТИ́НКА, и, ж., розм. Легка усмішка.
Біля Маркових вусів ворухнулась задиркувата сміхотинка (Стельмах, Правда.., 1961, 364).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сміхотинка — сміхоти́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- сміхотинка — -и, ж., розм. Легка усмішка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сміхотинка — СМІХОТИ́НКА, и, ж., розм. Насмішкуватий, веселий вираз очей, обличчя; весела нотка в голосі. Біля Маркових вусів ворухнулась задиркувата сміхотинка (М. Стельмах); – Дивиме? – перепитав господар, і в очах його Гриць відзначив сміхотинку (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах