смішнувато
СМІШНУВА́ТО, розм.
Присл. до смішнува́тий.
Мала приємність бачити свій портрет, мальований в Києві, – не знаю чому, але воно чогось таки смішнувато на се дивитись (Леся Українка);
З коротко підстриженою борідкою він [дід] виглядав смішнувато (В. Земляк).
Словник української мови (СУМ-20)