смішнувато

СМІШНУВА́ТО, розм. Присл. до смішнува́тий.

Мала приємність бачити свій портрет, мальований в Києві, — не знаю чому, але воно чогось таки смішнувато на се дивитись (Л. Укр., V, 1956, 337);

З коротко підстриженою борідкою він [дід] виглядав смішнувато (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 302).

Значення в інших словниках

1. смішнувато — смішнува́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. смішнувато — розм. Присл. до смішнуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смішнувато — СМІШНУВА́ТО, розм. Присл. до смішнува́тий. Мала приємність бачити свій портрет, мальований в Києві, – не знаю чому, але воно чогось таки смішнувато на се дивитись (Леся Українка); З коротко підстриженою борідкою він [дід] виглядав смішнувато (В. Земляк).  Словник української мови у 20 томах