снитися
СНИ́ТИСЯ, сню́ся, сни́шся, недок.
Ввижатися уві сні, з'являтися в сновидіннях.
Голодній курці просо сниться (прислів'я);
А знаєш, снилося мені: Удень неначе місяць сходив, А ми гуляєм понад морем Удвох собі (Т. Шевченко);
Крізь сон колись тяжко я плакав, Що вмерла ти, снилось мені (Леся Українка);
І сняться обиватилеві бакалейні [бакалійні] сни старосвітського галантерійного життя (М. Хвильовий).
◇ (1) І [в сні] не сни́ться / не присни́ться кому і без дод.:
а) хто-небудь навіть уявити собі не може чогось.
Нічого подібного мені і ві сні не снилося, як те, що довелося бачити за той рік (І. Франко);
– Контрасти бачив? – Та бачив. І наче ще хотів сказати: “Такі бачив контрасти, що тобі, брате, й не снилось”. Але не сказав (О. Гончар);
б) хто-небудь зовсім не сподівається, не розраховує на щось.
Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилося мені, та й посватався він (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)