сновиґання
СНОВИҐА́ННЯ, СНОВИГА́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. сновиґа́ти, сновига́ти.
Голуби коло мечетей. Неробство й сновигання тисяч людей. Гуляння замість сміху й плачу (П. Загребельний);
Сновигання натовпу.
Словник української мови (СУМ-20)