сновиґання

СНОВИҐА́ННЯ, СНОВИГА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. сновиґа́ти, сновига́ти.

Голуби коло мечетей. Неробство й сновигання тисяч людей. Гуляння замість сміху й плачу (П. Загребельний);

Сновигання натовпу.