снотворний
СНОТВО́РНИЙ, а, е.
Те саме, що сноді́йний.
Ніколи не треба починати прийом снотворних препаратів без призначення лікаря (з наук.-попул. літ.);
Снотворні засоби;
Снотворні таблетки;
// у знач. ім. снотво́рне, ного, с. Ліки, що викликають сон.
Не треба вживати снотворне, коли без нього можна обійтися (з наук.-попул. літ.);
Він пхикав, хлипав і вередував. Батько запропонував дати йому снотворного (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)