снотворний
СНОТВО́РНИЙ, а, е. Який викликає сон, усипляє.
Ніколи не треба починати прийом снотворних препаратів без призначення лікаря (Наука.., 12, 1969, 45);
Снотворні таблетки;
// у знач. ім. снотво́рне, ного, с. Ліки, що викликають сон.
Не треба вживати снотворне, коли без нього можна обійтися (Знання.., 3, 1968, 29);
Він пхикав, хлипав і вередував. Батько запропонував дати йому снотворного (Смолич, II, 1958, 81).
Словник української мови (СУМ-11)