собакуватість

СОБАКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм.

Властивість за знач. собакува́тий.

Ставала на заваді власна пиха, що її він не вмів подолати в собі, його зажерливість і панська скнарість, його собакуватість у ставленні до підлеглих людей (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. собакуватість — собакува́тість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. собакуватість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. собакуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. собакуватість — СОБАКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. собакува́тий. Ставала на заваді власна пиха, що її він не вмів подолати в собі, його зажерливість і панська скнарість, його собакуватість у ставленні до підлеглих людей (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 253).  Словник української мови в 11 томах