собакуватість
СОБАКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. собакува́тий.
Ставала на заваді власна пиха, що її він не вмів подолати в собі, його зажерливість і панська скнарість, його собакуватість у ставленні до підлеглих людей (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 253).
Словник української мови (СУМ-11)