1. Словник української мови в 11 томах

собакуватість

СОБАКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. собакува́тий.

Ставала на заваді власна пиха, що її він не вмів подолати в собі, його зажерливість і панська скнарість, його собакуватість у ставленні до підлеглих людей (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собакуватість — собакува́тість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. собакуватість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. собакуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. собакуватість — СОБАКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. собакува́тий. Ставала на заваді власна пиха, що її він не вмів подолати в собі, його зажерливість і панська скнарість, його собакуватість у ставленні до підлеглих людей (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах