1. Словник української мови в 11 томах

собакувато

СОБАКУВА́ТО, розм. Присл. до собакува́тий.

— Роби, що велено, — собакувато визвірився обозний, шкірячи свої щербаті зуби (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собакувато — собакува́то прислівник жорстоко, недоброзичливо незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. собакувато — розм. Присл. до собакуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. собакувато — СОБАКУВА́ТО, розм. Присл. до собакува́тий. – Роби, що велено, – собакувато визвірився обозний, шкірячи свої щербаті зуби (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах