собакувато

СОБАКУВА́ТО, розм. Присл. до собакува́тий.

— Роби, що велено, — собакувато визвірився обозний, шкірячи свої щербаті зуби (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 14).

Значення в інших словниках

1. собакувато — собакува́то прислівник жорстоко, недоброзичливо незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. собакувато — розм. Присл. до собакуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. собакувато — СОБАКУВА́ТО, розм. Присл. до собакува́тий. – Роби, що велено, – собакувато визвірився обозний, шкірячи свої щербаті зуби (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах