собаченя

СОБАЧЕНЯ́, ня́ти, с.

Те саме, що собача́.

Щеня кидається до воріт і .. починає дзявкати, з-під коротких оксамитових губ його вибивається веселий пружок зубів, і тому здається, що собаченя одноразово гавкає і сміється (М. Стельмах);

Мале шолудиве собаченя зголодніло обнюхувало сміття (Олесь Досвітній);

* У порівн. Кінь не відстає від юного хазяїна, мов собаченя (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. собаченя — собаченя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. собаченя — -яти, с. Те саме, що собача.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. собаченя — ЦУЦЕНЯ́ (маля собаки), ЩЕНЯ́, СОБАЧА́, СОБАЧЕНЯ́, ПЕСЕНЯ́. Цуценя тільки виляло хвостиком, відчуваючи тепло людських рук, і намагалося малиновим язичком лизнути свого нового хазяїна в щоку (А.  Словник синонімів української мови
4. собаченя — Собаченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. собаченя — СОБАЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що собача́. Щеня кидається до воріт і.. починає дзявкати, з-під коротких оксамитових губ його вибивається веселий пружок зубів, і тому здається, що собаченя одноразово гавкає і сміється (Стельмах, II, 1962, 288)...  Словник української мови в 11 томах