собічити
СОБІ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, діал.
Привласнювати.
Бідна мати ускаржалась [скаржилась] йому на Тимоху, що все собічить: і то моє, і це не ваше (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)СОБІ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, діал.
Привласнювати.
Бідна мати ускаржалась [скаржилась] йому на Тимоху, що все собічить: і то моє, і це не ваше (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)