соватися

СО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.

1. Кидатися на кого-небудь; сікатися.

Гуменний з ціпом скрізь совавсь (І. Котляревський).

2. Переміщатися по якійсь поверхні (на сідницях, на ногах, усім тілом і т. ін.).

Вакула .. совався просто задом по землі, підпираючися руками: обидві ноги йому відтято (Ю. Смолич);

Я сидів на печі і, уявляючи себе пароплавом, гудів і совався у гарячому просі, яке сушилося для пшона (І. Багмут);

// Рухатися назад і вперед, прокладаючи основу (про ткацький човник).;

// Нещільно прилягаючи до чогось, погано триматися; зсовуватися.

Щур поспішає вниз по сходах, забувши навіть, що замість черевиків на ногах у його соваються одні чиїсь калоші (С. Васильченко).

3. Повільно ходити, танцювати і т. ін., не піднімаючи ніг, тягнучи їх.

Коли танцювала [Сташка], очам було любо глянути на неї. Не совалась по підлозі, а пурхала над нею з легкістю метелика (Ірина Вільде).

4. Сидячи, неспокійно крутитися на місці.

Соватися на лаві;

Соватися на стільці.

5. Рухатися (про частини тіла, механізми, предмети).

Палали печі, совалися велетенські руки-корита з переділами, з яких так рівно, точно, як краплина з ринв, випадали готові жовто-червоні стекла (В. Винниченко);

Руки соваються;

Букварець його порядно обтріпався. Совається цілими днями з ним по полу на печі (У. Самчук);

* Образно. В тумані, як і раніше, з грохотом, звоном і ревом совались трамваї та екіпажі (В. Винниченко).

(1) Со́ватися з кулака́ми (кулако́м) до кого, на кого – робити спробу побити кого-небудь.

До неї кулаком совався [Бахус] (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. соватися — со́ватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. соватися — (з кулаками) лізти, кидатися, сікатися; (по землі) совгатися; (куди) потикатися, пхатися; (на лавці) крутитися, вертітися, вовтузитися.  Словник синонімів Караванського
3. соватися — див. баритися; втручатися; іти  Словник синонімів Вусика
4. соватися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Кидатися на кого-небудь; сікатися. 2》 Переміщатися по якійсь поверхні (на сідницях, на руках, усім тілом і т. ін.). || Рухатися назад і вперед, прокладаючи основу (про ткацький човник).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. соватися — Лізти, залізати, залізти, позалізати, налазати, налізти, поналазати, пролазати, пролізти, попролазити, улазити, улізти, повлазити, сікатися, сікнутися, досікатися, досікнутися, подосікатися, зісікатися, зісікнутися, присікатися, присікнутися, поприсікатяся, утручатися, утрутитися, повтручатися  Словник чужослів Павло Штепа
6. соватися — СО́ВАТИСЯ (не сидіти спокійно, рухатися на місці), КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ), ВЕРТІ́ТИСЯ, ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм. Неспокійно соватися на своєму стільці; За столом сидить (Юрко), мов на жаринах — крутиться, вертиться, не в миску дивиться, а все в вікно та в вікно (І. Рябокляч).  Словник синонімів української мови
7. соватися — СО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Кидатися на кого-небудь; сікатися. ◊ Со́ватися з кулака́ми (з кулако́м) див. кула́к. 2. Переміщатися по якійсь поверхні (на сідницях, на руках, усім тілом і т. ін.). Вакула..  Словник української мови в 11 томах
8. соватися — Соватися, -ваюся, -єшся гл. Соваться, двигаться, лѣзть. Совайся, Нечипоре! Ном. № 10971. Кричав, совався з кулаками. Левиц. І. 320.  Словник української мови Грінченка