соватися —
со́ватися дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
соватися —
(з кулаками) лізти, кидатися, сікатися; (по землі) совгатися; (куди) потикатися, пхатися; (на лавці) крутитися, вертітися, вовтузитися.
Словник синонімів Караванського
соватися —
-аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Кидатися на кого-небудь; сікатися. 2》 Переміщатися по якійсь поверхні (на сідницях, на руках, усім тілом і т. ін.). || Рухатися назад і вперед, прокладаючи основу (про ткацький човник).
Великий тлумачний словник сучасної мови
соватися —
СО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Кидатися на кого-небудь; сікатися. Гуменний з ціпом скрізь совавсь (І. Котляревський). 2. Переміщатися по якійсь поверхні (на сідницях, на ногах, усім тілом і т. ін.). Вакула ..
Словник української мови у 20 томах
соватися —
СО́ВАТИСЯ (не сидіти спокійно, рухатися на місці), КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ), ВЕРТІ́ТИСЯ, ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм. Неспокійно соватися на своєму стільці; За столом сидить (Юрко), мов на жаринах — крутиться, вертиться, не в миску дивиться, а все в вікно та в вікно (І. Рябокляч).
Словник синонімів української мови
соватися —
СО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Кидатися на кого-небудь; сікатися. ◊ Со́ватися з кулака́ми (з кулако́м) див. кула́к. 2. Переміщатися по якійсь поверхні (на сідницях, на руках, усім тілом і т. ін.). Вакула..
Словник української мови в 11 томах
соватися —
Соватися, -ваюся, -єшся гл. Соваться, двигаться, лѣзть. Совайся, Нечипоре! Ном. № 10971. Кричав, совався з кулаками. Левиц. І. 320.
Словник української мови Грінченка