сокирка

СОКИ́РКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до соки́ра.

Не лежи, кажу .. Сюди-туди мотнися, сокиркою порубай, ціпом помахай, скотинкою пороби, от в тебе вп'ять [знову] грошики (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. Невелика сокира.

Ложкареві потрібна невелика сокирка з коротким зручним топорищем (із журн.);

Борода йому [панку] була гладенько виголена; як та сокирка, видалась вона вперед (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. сокирка — соки́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сокирка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сокира. || Невелика сокира.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сокирка — СОКИ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до соки́ра. Не лежи, кажу.. Сюди-туди мотнися, сокиркою порубай, ціпом помахай, скотинкою пороби, от в тебе вп’ять [знову] грошики (Кв.-Осн., VI, 1957, 668); // Невелика сокира. Микола відшукав на антресолі свої інструменти.  Словник української мови в 11 томах
4. сокирка — Сокирка, -ки ж. 1) ум. отъ сокира. 2) мн. раст. a) Delphinium consolida L. ЗЮЗО. І. 175. б) Vicia sepium L. ЗЮЗО. І. 141. в) Delphinium ajacis L. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 121. г) — городні. Matthiola annua. Вх. Пч. І. 11. 3) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.  Словник української мови Грінченка