солдат
СОЛДА́Т, а, ч.
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ.
Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка);
За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (П. Панч);
Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, – солдат і генерал (М. Рильський);
* Образно. Переді мною – газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (з газ.);
* У порівн. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом .. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (О. Гончар);
* Образно. * У порівн. Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (М. Стельмах);
* Образно. * У порівн. Солдати-кавалеристи;
* Образно. * У порівн. Солдат-охоронець.
2. Військовослужбовець.
Солдат строкової служби.
Словник української мови (СУМ-20)