солдатик
СОЛДА́ТИК, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до солда́т 1.
Солдатик, порівнявшись з дівчиною, спинився (С. Васильченко);
Раптом з казарми вискочив невеличкий солдатик і подався через двір (С. Добровольський).
2. Дитяча іграшка, яка зображає солдата.
Я, дев'ятирічний хлопчик, часто приходив сюди погратися олов'яними солдатиками (О. Донченко).
3. у знач. присл. солда́тиком. Стоячи, навстоячки.
Стрибати з вишки у воду солдатиком (навстоячки).
Словник української мови (СУМ-20)