солея

СОЛЕЯ́, ї́, ж.

У православній церкві підвищення перед іконостасом на всю його довжину.

Невеликі мозаїчні вставки по боках солеї мала західна базиліка та, можливо, базиліка 1932 р. (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. солея — солея́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. солея — Частина вівтарного підвищення перед іконостасом, на якій розташовані амвон та клироси  Словник церковно-обрядової термінології
3. солея — В грецькій церкві місце, де знаходились півчі, в церквах стародавньої Руси була ліквідована і від неї залишились крилоси.  Словник-довідник музичних термінів
4. солея — (грец., лат. — трон) 1. Спочатку це було підвищення у християнському храмі, що знаходилося з правого боку біля амвона і призначалося для престолу імператора, згодом стало виділеним місцем для вівтаря.  Архітектура і монументальне мистецтво