солодощі
СО́ЛОДОЩІ, ів, мн.
1. Кондитерські вироби, ласощі і т. ін.
Айша в малій виноградній альтанці сидить і їсть солодощі, ліниво відкинувшись на низенькому ослоні (Леся Українка);
Пригадую, як ще малими дітлахами .. ходили колядувати, і нам виносили спечені з меляси та цукру гіркуваті солодощі (Є. Гуцало);
Загодовувати солодощами;
* Образно. Христина одбила його од веселої компанії і трохи не замкнула в хатині, а Марта годує його романтичними солодощами (І. Нечуй-Левицький).
2. перен. Вищий ступінь задоволення; насолода, втіха.
“Він музика, пане, пречудовий. Всю дорогу веселив нам душу, Розгоняв [розганяв] своєю грою тугу, То я, пане, взяв його з собою, Щоб і ти знав солодощі тії, Щоб пізнав ти його тонів чари” (І. Франко);
Старовинна мудрість доводить, що на слабкі голови влада впливає погано. Зазнавши її отруйних солодощів, людина .. втрачає почуття міри (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)