соломинка
СОЛОМИ́НКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до соломи́на.
Одні [бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках (Панас Мирний);
Дідусь було з кисличок дубових чорнило їм робить, соломинкою писати бублички вчить їх було (А. Тесленко);
Обмолочений стіжок горить.., і на вітрі тремтять окремі соломинки (М. Стельмах);
Ні колоскові, ні соломинці не дасть [Жменяк] марно пропасти (М. Томчаній);
* У порівн. Вир боротьби крутив нас, як соломинку в час повені (Мирослав Ірчан).
2. Трубочка, через яку втягують питво, рідину.
Вони пройшли через бар, де на височенних стільчиках сиділи кудлаті молодики з дівчатками і щось смоктали через соломинки (М. Зарудний).
3. перен. Єдина, хоч і безнадійна можливість вийти із скрутного становища.
Соломинка порятунку.
Словник української мови (СУМ-20)