сонмище
СО́НМИЩЕ, а, с.
Велика кількість, скупчення кого-, чого-небудь.
У славному місті Безпантелику Збиралося лицарів буй-турів без лику [ліку] .. То зійшлися в “Народнім дворі” Всі поборники, буй-тури, богатирі .. А з-поза них невідступна Сорока Поглядала на сонмище (І. Франко);
Сонмище комах.
Словник української мови (СУМ-20)