сонцесяйно
СОНЦЕСЯ́ЙНО, поет.
Присл. до сонцеся́йний.
Небо над головою стало знову сонцесяйно блакитним (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)СОНЦЕСЯ́ЙНО, поет.
Присл. до сонцеся́йний.
Небо над головою стало знову сонцесяйно блакитним (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)